- одинець
- -нця́, ч.1) Те саме, що одинак 1-3).2) мисл. Стара тварина, що веде самотній спосіб життя.3) у знач. присл. одинце́м. По одному, не гуртом. || Самотою, без інших.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
одинець — іменник чоловічого роду, істота одинак … Орфографічний словник української мови
одинець — дикий кабан … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
ОДИНЕЦ — муж. чему нет ровни, дружки, пары, версты; единственый: | ·стар. бессемейный, одинокий, одиночка, бездомок или бобыль. А пошлина с беглеца, с семьи два алтына, а с одинца алтын. | ·стар. и ныне: мужская серьга одиночка, в одно ухо, холопья серьга … Толковый словарь Даля
одинак — а/, ч. 1) Той, хто сам, без інших, відокремився від людей. || Той, хто уникає інших людей. || Той, хто не спирається на допомогу або підтримку інших. 2) Той, хто не має сім ї, рідних. 3) розм. Єдиний син. 4) мисл. Стара тварина, що веде самотній… … Український тлумачний словник
одинчик — а, ч. Пестл. до одинець 1) … Український тлумачний словник